Открытый источник информации

обсуждение всего интересного со всего света

Полезное:

 

 

Консультації для батьків,батьківські куточки




 ДІТИ, ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ ДОПОМОГИ
БАТЬКІВ ТА ВИХОВАТЕЛІВ.

Надто рухливі, збудливі діти. Збудливість як властивість нервової системи замовлена перевагою сили процесів збудження над процесами гальмування. Віковий пік збудливості нервової системи припада саме на пятий рік життя дитини, тому в середній групі переважають нормально збудливі діти емоційні, непосидючі, допитливі, трохи запальні, часто неслухняні, особливо в присутності сторонніх. Однак турботу вихователів виклика та частина дітей, у яких ці риси проявляють надмірно : образливість перетворюються на дратливість, конфліктність, запальність - на агресивність, неслухняність на впертість.
Збудливість діти, як правило, зазнають надміру посилених виховних впливів як з боку батьків, так і вихователя. Ці зусилля часто виявляються не лише марними, а й шкідливими для дитини.
Розглянемо найтиповіші помилки, що мають місце у вихованні збудливих дошкільнят, та шляхи запобігання цих помилок.
Оскільки збудлива дитина відзначаться гіперактивністю, дорослі схильні заохочувати її біганину, рухливі та спортивні ігри, змагання: Нехай витрача зайву енергію! Однак, набігавшись, малюк не лише не вгамовуться, а, навпаки, ста ще більш метушливим, дратівливим, некерованим. Це зумовлено тим, що змагання та спортивні ігри повязані з високою емоційною напругою ( суперництво, перемога, поразка), яка провоку психічні зриви неврівноваженого малюка, виливаться для нього в сварки, бійки, сльози. Ці конфлікти шкідливі як для здоровя, так і для становлення характеру дитини, оскільки згодом стають звичайним стилем її стосунків оточуючими. Таким чином, доки збудливий малюк не навчиться стримувати свої небажані реакції, треба створити якнайменше підстав для прояву його нестриманості: не перевтомлювати, не пере збуджувати, не провокувати спалахів роздратування.
Друга помилка це переконання, що збудливу дитину можна примусити бути стриманою. Ні страх, ні покарання, ні привабливість заохочення не дають бажаного ефекту, бо дитина ще не вмі
стримуватись, якби вона не хотіла цього. До того ж сила бажання часто погіршу результат, бо підвищу рівень збудженості малюка, чим і перешкоджа йому вгамувати себе.
Отже, замість того, щоб докоряти за погані вчинки або обіцяти нагороду за хорошу поведінку, доцільно просто запобігати проявам негативної поведінки дитини. Адже вони можуть стати звичкою і закріпитися в характері дитини. Потрібно попереджувати конфлікти, які назрівають, запобігати запальності та впертості малюка, переключаючи його увагу на позитивний варіант поведінки. Хліб додолу кидати не можна, - каже малюку розумна мати і водночас да йому в руки мячик, - а от мячик можна!
Третя помилка поляга в неправильній реакції дорослих на провину збудливої дитини. Ця реакція, на жаль, частіше служить лише для висловлення обурення дорослого, ніж для виховання дитини.
Щоб виховні впливи давали ефект, вони мають виходити з необхідності допомогти дітям. У надто збудливих малят у більшості випадків спостерігаться збідненість морально етичних цінностей. Вони можуть дійсно не відчувати, що добре, а що погано скільки разів їм про це не розповідали. В майбутньому ці прогалини можуть перерости в безсоромність, грубість, відсутність чуйності, навіть у жорстокість. Щоб запобігти цьому, у неслухняного малюка потрібно насамперед культивувати почуття, які ще не властиві йому і в першу чергу почуття відповідальності за свій вчинок.
Яким чином це можна зробити? Тільки не моралізуванням: Як ти міг?, Як тобі несоромно?, Ти безсовісний!, Тільки хуліган може так себе поводити. Весь цей потік нашого обурення виклика у дитини лише одне почуття образу.
Щоб малюк зміг пережити почуття провини, йому треба якнайкраще описати весь комплекс фізичних відчуттів, які супроводжують це почу

 Щоб малюк зміг пережити почуття провини, йому треба якнайкраще описати весь комплекс фізичних відчуттів, які супроводжують це почуття. Робити це треба схвильованим, співчутливим тоном і обовязково з впевненістю, що дитині дійсно соромно. Якщо дорослий впевненим і водночас співчутливим тоном каже дитині: Я бачу, як ти мучишся, тобі навіть соромно підняти очі ..., то дитина в більшій чи меншій мірі відчува те, що їй говорять. Коли ж її запевняють у протилежному: Ти ще і усміхашся! Напевно, переможцем себе вважаш! Безсоромний! її навчають саме таким рисам.
Активізувати у дитини почуття відповідальності можна шляхом організації ситуацій спільного переживання: Ти знаш, як мені соромно! каже дорослий схвильованим голосом, - мені навіть боляче згадувати, як ти вчинив. Пішли просити пробачення... Цей спосіб ґрунтуться на здатності наслідувати, яка яскраво виражена у малюків. Вони переймають, відтворюють стан дорослого, його голос, вираз обличчя, позу. Отже, щоб навчити дитину відчувати сором, дорослий ма виражати переживання, а не гнів, обурення, роздратування, що трапляться досить часто і, звичайно, також унаслідуться дитиною.
Хорошим способом культивувати морально етичні почуття дитини психогімнастичні ігри, учасники яких по черзі зображають героя, якому соромно, який караться, співчува іншим.




 ВСТУПНЕ СЛОВО НА БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРАХ

«РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТА ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ НАШИХ МАЛЮКІВ»

«Не треба силувати дітей ані до гри, ані до роботи, але треба вести й те, й інше, так цікаво, щоб діти захоплювались ними, раділи однаково щиро й працюючи, й гуляючи. Тільки цікавість до роботи й пошана до неї утворюють в садку таку дисципліну, при якій не приспособлються особа ані дитини, ані садівниць». С.Ф. Русова


Мета сучасної дошкільної освіти формування життздатності дитини, комплексу особистісних якостей, які допоможуть їй вільно орінтуватись в житті: сприйнятливості до знань, фантазії, розумових і творчих здібностей.
Особистісноорінтована модель освіти передбача наближення до реального життя, тому зміст педагогічної роботи ма набути чіткого особистісного спрямування, відображати реальні життві проблеми, адресуватися дитині.
За особистісний розвиток людини відповіда дошкільне дитинство, що зобовязу дорослих широко відчинити двері в реальний, такий цікавий світ.
Життя дитячого дошкільного закладу так організоване, що перед дітьми щодня і щохвилини відкриваться весь чудовий, барвистий світ у яскравих кольорах, трепетних звуках, через гру, казку, дитячу творчість, пробуджуючи в дітей мислення й мовлення, що кожна дитина відчувал себе дослідником, мудрим
мислителем.
Емоційна насиченість сприйняття навколишнього світу служить неперевершеним джерелом ясної дитячої думки, інтенсивного запамятовування і пізнавальної активності.
Для особистіно орінтованого включення дитини в навчально виховний процес велике значення мають форми і методи, які використову педагог, реалізуючи певний зміст виховання для забезпечення виконання діючих програм розвитку дітей дошкільного віку, створення природних умов реалізації потреб дітей, полегшення процесу соціалізації особливості.
Всебічний розвиток особливості дитини визначаться взаминами дітей та дорослих, а також дітей між собою, тому запорукою успіху виховання і розвитку дитини може бути лише органічне методичної грамотності педагога і глибокого розуміння особистості кожної дитини. Робота з дітьми буде результативною тільки за умови диференційованого підходу до індівідульних особливостей кожної дитини.
Найперше завдання педагога створити максимальні умови для повноцінної участі всіх дітей і кожної дитини специфічно дитячих видів діяльності, зокрема, трудової, ігрової, побутової, образотворчої, навчати їх знаходити відповіді на запитання у процесі розмірковуванням, дослідження, пошуки, відчувати радість від інтелектуальної праці.
Необхідно створити умови, які стимулюють прояви дитячої допитливості, пізнавальної активності в оформленні інтеррів та обладнання приміщення, використовуючи предмети, обкти, які стимулюють до
активної розумової діяльності.
Гуманізація виховного процесу вимага від педагога узгодження колективних та індивідуальних форм роботи з дітьми у всіх вікових групах з метою збільшення питомої уваги індивідуальної роботи, переорінтації на продуктивні, інтерактивні методи організації діяльності дітей.
Значно ма зрости питома вага різних бесід (колективних, групових, індивідуальних), уроків етики, елементарних дискусій, обговорень, організації ситуацій вільного вибору, розвязання нескладних моральних колізій. Все життя дошкільника ма переконливо пронизувати гра у всіх її формах і проявах.
Пріоритетність знань традиційної форми з дітьми поступово поступаться перед предметно практичною, художньої естетичною діяльністю та грою малюків.
Але ця форма ма право на існування там, де вона потрібна і лишаться найдоцільнішою, з переглядом та переоцінкою місця заняття, частоти, тривалості, місця проведення, змістового наповнення, регламентації часу.
Сучасне заняття ма допомогти дитині осягнути науку життя і те, про що з нею, фактично

 Сучасне заняття ма допомогти дитині осягнути науку життя і те, про що з нею, фактично, не говорить ніхто і ніде.
Вихователь зобовязаний побачити в кожному свому вихованцеві людину з безліччю своїх, хай ще невеликих, повсякденних проблем, настроїв, конфліктів, запитів і навчити її бути щасливою.
Стрижнем особистісно-орінтованої методики доцільне поднання різних типів занять (фронтальних, групових, індивідуально-групових), видів (залежно від структури комплексних, комбінованих, домінантних, бінарних, сюжетно-динамічних, тематичних), форм організації навчальної діяльності з використанням елементів ТРВЗ, народної педагогіки, засобів мистецтва, ігрових методів і прийомів, методів і прийомів апробованих відомими педагогами, тощо. Доцільним буде і впровадження різних форм і методів педагогічної взамодії з дітьми: індивідуальні, індивідуально-парні, групові, колективні(самостійна діяльність дитини, педагог-дитина, педагог-група дітей, дитина з дитиною або з кількома дітьми).
Запровадження особистісно-орінтованої взамодії дорослих і дітей в освітній процес докорінно зміню погляд педагога на дитину дитина вважаться найвищою цінністю.
Особливого творчого і нестандартного підходу вимага підготовка до всіх видів занять, така, яка б дала змогу зацікавити вихованців запропонованим видом діяльності, створити таку сильну мотивацію, яка б включала внутрішню активність кожної дитини.
Під час занять вихователь створю сприятливі умови для формування в дітей впевненості у тому, що їхні дії не матимуть негативної оцінки; ніяких оцінок, зауважень, доган. Атмосфера довіри і дружньої прихильності до дітей дадуть змогу розкрити їх внутрішній світ, дозволять навчитись ділитись своїми внутрішніми хвилюваннями.
Витонченою складової педагогічної майстерності вміння дати дитині подумати, послухати, прислухатись, подивитись і придивитись, відчути, щоб обдумати кожний яскравий образ, щоб навчитись переключати думку з наочного образу на інформацію про цей образ.
Педагог проявля максимум винахідливості, кмітливості і емоційності, вмі дивуватися, захоплюватися, обурюватися і радіти разом з малюками: завжди знаходити привід і спосіб похвалити, підтримати, що допомага зняти напруження, виявити причину пригніченості та неспокою.




 Здоров'я дитини багатство родини!
Здоров'я народу багатство країни!


ШАНОВНІ ДОРОСЛІ, БАТЬКИ Й ПЕДАГОГИ!

Усі ми знамо, що нема в людини більшої цінності, ніж здоров'я. З давніх давен відоме гасло: "Тво здоров я в твоїх руках!" . Але для того щоб навчитися берегти здоров'я, треба багато знати про самих себе, про стан свого організму. Слово "здоров'я" супроводжу дитину з часу її народження. Ще навіть не знаючи, що воно означа, три пятирічний малюк каже :" Я здоровий, якщо не хворію". І почасти це вже відповіддю .
Формування, збереження й зміцнення здоров'я дітей та дорослих громадян України одна з актуальних проблем нашого суспільства. Розбудова держави, її подальший розвиток прямо залежить від здоровя населення, від збільшення кількості здорових, міцних, сильних тілом і духом людей.
Батьків та педагогів перед усім хвилю питання, як зміцнити здоровя дітей. Потік різноманітної інформації та практичних порад надто великий і часто безрезультатний, оскільки, окрім думок, потрібні реальні дії, щоденна праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямовані на зміцнення здоровя.
Головне завдання дорослих поляга в тому, щоб змінити на ліпше ставлення до власного здоровя майбутніх громадян України, тим паче, що рівень захворюваності дітей нашої держави дедалі зроста. Щоб дитина могла піклуватися про сво здорові і здорові інших, необхідно виробити в неї свідоме ставлення до життя, усвідомлення пріоритету здоровя. Дуже важливо сформувати валеологічний світогляд і мотивацію до здорового способу життя. у Дошкільнят виробиться усвідомлене ставлення до власного здоровя, коли вони засвоять елементарні знання про свій організм, оволодіють гігінічними нормами поведінки, психологію спілкування, гігіною харчування. Ці знання та навички вони поповнюватимуть і вдосконалюватимуть у продовж усього свого життя.
Тобто в дошкільному віці потрібно закласти фундамент знань про основи здоровя, прищепити гігінічні навички і вміння адже це ті життві здобутки, що ніколи не девальвуються.

1. Теоретичні основи проблеми формування системи знань про основи здоровя у дітей дошкільного віку.

Здоровя найважливіша цінність не лише окремої людини, а загалом усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про сво здоровя, про розвиток, вона повинна свідомо ставитися до життя, як найважливішого дарунку природи. Тому формувати культури здоровя особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя, надати ґрунтовні знання про основи здоровя потрібно дітям з раннього віку, щоб знання, вміння та навички перейшли у звичні, необхідні потреби.
У вітчизняній психології та педагогіці переконливо доведено, що основою свідомого ставлення до навколишньої дійсності і до самої людини знання. Поряд із знаннями про сутність здоровя необхідно надавати дітям відомості про біологічну, психічну і соціальну його основи. Не знаючи, на яких процесах і механізмах будуться здоровя, не зясувавши, як виникло і формувалось здоровя в наших далеких предків, ми залишимося лише пасивними спостерігачами, безсилими що-небудь зробити, щоб підняти оздоровчий потенціал людини. І, навпаки, маючи ці знання, зможемо цілеспрямовано за певними показниками, а тому й найефективніше використовувати чи малий арсенал оздоровчих засобів.
Але валеологічні знання лише тоді матимуть цінність, коли будуть трансформовані у навички здорового способу життя, а цей процес відбуватиметься лише за умови активного використання дітьми отриманих знань в ігровій, зображувальній, мовленнвій, театралізованій, дослідницькій, трудовій і повсякденній діяльності.

2. Орінтовний розподіл програмових завдань за такими розподілами.
- Мо

 
2. Орінтовний розподіл програмових завдань за такими розподілами.
- Мо тіло. Для збереження власного здоровя діти мають знати свій організм. Важливо вміти дослухатися до сигналів своїх органів, дбати про них.
- Я чистенький, я гарненький! Виявляться, що чистота не пише краса, а й здоровя.
- Геть хвороби! Уже в дошкільні роки діти можуть звично дотримуватися доступних способів попереджування захворювань.
- Сонце, повітря, вода друзі мого здоровя! Дитина з власного досвіду переконуться в тому, що стан здоровя залежить від природних умов.
- Здоровя дитини з власної родини. Малятами найбільше опікуться їх сімя і родина. І вони в свою чергу, починають піклуватися про рідних.
- Хто режиму дотримуться, тому здоровя посміхаться! Діти звикають жити в певному природному ритмі ще з часу появи на світ.
- Добрі вчинки і слова помічники здоровя. На прикладах власного життя дитина відчува вплив соціальних умов на здоровя.



 ЗМІСТ РОБОТИ З ДІТЬМИ РІЗНОГО ВІКУ

Третій рік життя.

Зміст роботи.
Щоденна гімнастика, заняття з фізичної культури, гігінічна гімнастика, елементи ритмічної гімнастики, коригуючи гімнастика. Виробляти у дітей позитивне ставлення до фізичних вправ. Загартування організму сонцем, водою, повітрям. Обовязкове ходіння босоніж, звязок з життдайними силами природи. Максимальне перенесення всії життдіяльності дитини в природу. Купання в басейнах і відкритих водоймах з врахуванням природних умов та стану здоровя дитини. Дотримування оптимальної рухової активності в ігровій, трудовій та інших видах діяльності.
ВВЕСТИ ДІТЕЙ В СВІТ ПРИРОДИ. Проведення антропометричних обстежень дітей, планових профілактичних щеплень, профілактика інфекційних та кишкових захворювань. Просвітницька робота серед батьків, індивідуальні консультації, рекомендації, поради лікаря.
Обсяг знань, формування вмінь.
Усвідомлене ставлення дитини до приймання їжі. використання в раціоні дитячого харчування продуктів, що сприяють виведенню шкідливих елементів з організму (морква, горох, буряк, гарбуз, капуста). Виховувати вміння їсти охайно, ретельно пережовувати їжу, тримати ложку в правій руці, користуватися серветкою. Бажати дорослим та ровесникам примного апетиту, дякувати за їжу. Після їди прополоскати рот водою або настом трав . Користуватися носовою хустинкою. Ввести дітей у світ природи.


 Четвертий рік життя.

Зміст роботи.
Щоденна ранкова гімнастика, заняття з фізкультури, гігінічна, коригуючи та ритмічна гімнастика. Сформувати у дітей позитивне ставлення до них як засобу збереження і зміцнення здоровя. Самостійне виконання комплексу вправ на загартування з використанням природних факторів: ходіння босоніж, обливання водою, повітряні та сонячні ванни. Дотримування оптимального рухового режиму як умови фізичного здоровя.
Систему фізичного виховання будувати відповідно до законів Природи та Всесвіту.
Формування у дітей позитивного ставлення до антропометрії, медичних обстежень, профілактичних щеплень.
Просвітницька робота серед батьків формування у них валеологічного світогляду і перенесення принципів пріоритету здоровя на взамини з дітьми. Індивідуальні поради лікаря.

Обсяг знань, формування вмінь.
Формування у дітей бережного, відповідального ставлення до природи, її цілісності й неповторності, засвоння знань про життдайні сили природи.
Формувати вміння самостійно слідкувати за осанкою, бажання бути красивим, здоровим. Гігінічний догляд за власним тілом: умивання, миття рук, ніг, полоскання порожнини рота, причісування волосся перед дзеркалом, миття статевих органів.
Усвідомлення дітьми необхідності утримувати в чистоті й порядку власне робоче місце, одяг, взуття, посуд, іграшки тощо.



 Пятий рік життя.

Зміст роботи.
Щоденна ранкова гімнастика, фізкультурні заняття, гігінічна, коригуючи гімнастика, рухові ігри. Регулярно проводити фізкультурні розваги , фізкультурні свята, дні здоровя. Сон з доступом свіжого повітря, загартування організму природними факторами. Купання в басейні та відкритих водоймах, ходіння босоніж, загартування після сну. Виховувати у дітей відповідальність що до збереження природи. Формувати знання про цілющі властивості води. Максимальне перебування на свіжому повітрі під час навчальної, трудової та ігрової діяльності.
Знайомство з найпоширенішими лікарськими рослинами регіону, їх використання в харчуванні та народній медицині.
Дотримуючись принципу природо відповідності, формувати у дітей культ здоровя, як складової частини гармонійно розвиненої особистості.
Індивідуальна корекція здоровя дітей. Виховувати у дітей позитивне ставлення до антропометрії, профілактичних щеплень. Просвітницька робота серед батьків. Індивідуальні поради лікаря.
Обсяг знань, формування вмінь.
Дотримання гігіни під час їжі, розуміння ролі раціонального харчування.
Удосконалення знань дітей про осанку, необхідність і доцільність вироблення правильної постави для досягнення фізичної і духовної гармонії.
Розширення знань про здоровий спосіб життя як невичерпний резерв морального, інтелектуального і соціального вдосконалення.
Дотримування правил запобігання травматизму. Перша допомога при травмах.



 ПРИСЛІВЯ, ПРИКАЗКИ

- Без здоровя нема щастя.
- Охайність людину прикраша.
- Хто охайний той примний людям.
- Не вмивши обличчя, за стіл не сідають.
- Охайність запорука здоровя.
- Ласощів безліч, а здоровя - одне.
- Рух це життя.
- Де чисте повітря й джерельна вода, там буде здоровя, відійде біда.
- Хто день почина з зарядки, у того здоровя в порядку.
- Нехтувати здоровям - гріх.
- Якщо дитина біга й граться, то й здоровя усміхаться.
- Здоровим будиш все здобудеш.
- Здоровя дорожче ніж багатство.
- Тримай голову в холоді, ноги в теплі проживеш довгий вік на землі.
- Чим довше жуш, тим довше живеш.
- Ягоди, овочі, фрукти корисні продукти.
- Веселий сміх здоровя.
- Здорові зуби й камінь їстимуть.
- Неохайність гірше невміння.
- Найкращі лікарі в світі їжа, світло, повітря, рух і вода.
- Багато ходити довго жити.
- Водичка, сонце, квіти в лузі це тобі найкращі друзі.
- Краще дихати свіжим повітрям ніж пити ліки.
- Чисте повітря ворог хвороб.
- У воді купайся, повітрям витирайся, сонцем умивайся та з хворобами не знайся.




 РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЯМ

Бажано проводити всю роботу з валеології в цікавій формі. Для цього слід використовувати ігри-заняття, нескладні досліди, спостереження, ігри, розваги, читання художньої літератури, загадки, кросворди, різноманітні види наочного матеріалу.
Під час формування і закріплення гігінічних навичок треба прагнути того, щоб вони поступово ставали усвідомленими, щоб в основі їх виконання лежали не автоматичні дії, а культурні потреби, що зберігаються в будь-яких умовах. Прищеплюючи дітям гігінічні навички потрібно підтримувати тісний звязок з сімю. дність режиму в дитячому садку і поза ним, належні умови для гігінічного обслуговування дитини в дома, послідовність у вимогах усе це допомага формувати гігінічні навички і звички.

1